Roman Ratušnõi

Allikas: Vikipeedia

Roman Ratušnõi (ukraina keeles Роман Тарасович Ратушний, 5. juuli 1997 Kiiev – 9. juuni 2022 Izjumi rajoon) oli Ukraina aktivist ja sõjaväelane.

Elukäik[muuda | muuda lähteteksti]

Lapsepõlv ja varane noorus[muuda | muuda lähteteksti]

Roman Ratušnõi sündis Kiievis 5. juulil 1997, olles mitmendat põlve kiievlane.[1]

2012. aastal asus ta õppima Kiievi rahandus- ja õiguskolledžisse rahanduse ja krediidi erialal,[2] hiljem omandas kõrghariduse õiguse erialal.[3]

Ta on töötanud ajakirjanikuna.[4]

Ühiskondlik tegevus[muuda | muuda lähteteksti]

Ratušnõi võttis 2013. aasta sügisel osa Euromaidani meeleavalduste algusest ning oli üks neist, keda Berkut toona jõuga laiali ajada püüdis.[5][6]

2018. aastal juhtis ta algatust "Kaitseme Protassiv Jari" ("Захистимо Протасів Яр"), mis 2019. aastal registreeriti samanimelise kodanikuühendusena.[5][7] Organisatsiooni eesmärk oli takistada Kiievi Protassiv Jari roheala ja rekreatsioonipiirkonna täisehitamist. 2020. aastal muutiski Kiievi linnavalitsus üldplaneeringut ja taastas piirkonna roheala staatuse.[8] Seoses vastuoludega kinnisvaraarendajatega ähvardati Ratušnõid 2019. aastal korduvalt, ent ähvardajate suhtes kriminaalmenetlust ei alustatud.[9]

2020. aasta kohalike omavalitsuste valimistel kandideeris ta Kiievi linnavolikokku Vitali Klõtško partei UDAR nimekirjas, samas parteisse kuulumata.[10]

2021. aasta märtsis esitati talle süüdistus huligaanitsemises presidendikantselei juures aktivist Serhi Sternenko toetuseks toimunud meeleavaldusel.[11][12] Süüdistuse aluseks sai mustal taustal valgeid täppe kujutanud foto, millel tunnistajad olevat ta väidetavalt ära tundnud.[13]

Sõjaväelasena[muuda | muuda lähteteksti]

Roman Ratušnõi haud Kiievis Baikove kalmistul

Pärast Venemaa täiemahulise rünnaku algust astus Ratušnõi vabatahtlikuna Ukraina relvajõududesse ja võttis esialgu osa Kiievi kaitsmisest. Seejärel osales ta 93. üksiku mehhaniseeritud brigaadi "Holodnõi Jar" koosseisus Trostjanetsi vabastamisel ning lahingutegevuses Sumõ oblastis ja Izjumi ümbruses.[14]

Ratušnõi hukkus luureoperatsiooni käigus varitsusse sattudes Izjumi rindelõigus 9. juunil 2022.[11][14][15] Tema ärasaatmine toimus 18. juunil Kiievis Püha Miikaeli Kuldsete Kuplitega kloostri kirikus ja Maidanil. Ta maeti samal päeval Baikove kalmistule.[16]

Tunnustus[muuda | muuda lähteteksti]

Mälestuse jäädvustamine[muuda | muuda lähteteksti]

Ajaloolane Vahtanh Kipiani teatas peagi pärast Ratušnõi hukkumise teatavaks saamist kavatsusest asutada Roman Ratušnõi nimeline auhinnafond noortele autoritele Kiievi ajalugu käsitlevate publikatsioonide eest.[1] Samuti teatas Ratušnõi-nimelise fondi loomisest veebiportaali Novõnarnja peatoimetaja Dmõtro Lõhhovi. Sellest fondist tasustatakse Lõhhovi sõnul sõjaväelaste elu ja tegevust kirjeldavate reportaažide autoreid.[18] Mõlema fondi asutamine sai võimalikuks tänu Roman Ratušnõi ema annetusele, kuna Roman Ratušnõi sooviks oli olnud toetada sõltumatuid meediaprojekte.[19]

Kiievi linnapea Vitali Klõtško väitel toetas Kiievi linnavolikogu ideed nimetada Ratušnõi järgi üks Kiievi tänavatest.[20] Varem levitati üleskutset nimetada tema auks ümber Volhohradska vulõtsja Solomjanskõi rajoonis.[21] 21. juunil 2022 said teatavaks tänavanimede derussifitseerimiseks korraldatud rahvahääletuse tulemused, millel selle tänava Ratušnõi auks ümber nimetamise ettepanek pälvis ülekaalukalt enim hääli võrreldes alternatiivsete ettepanekutega.[22][23] Nime muutmist toetas ka ekspertkomisjon ja 8. septembril 2022 kinnitas Kiievi linnavolikogu tänava uueks nimeks Vulõtsja Romana Ratušnoho.[24][25]

Juulis 2022 teatas Kiievi ülikool Roman Ratušnõi nimelise stipendiumiprogrammi asutamisest. Stipendium on mõeldud aktivistidele, kes soovivad omandada õigusalast kõrgharidust.[26][27]

2023. aasta suvel (mai lõpust septembri alguseni) peeti Kiievis Ratušnõi mälestuseks festivali "Protassiv Jar", mis ühendas arutelusid, loenguid, kirjandust, filmiseansse ja kontserte. Festivali korraldajad väljendasid soovi korrata seda ka 2024. aastal.[28]

Isiklikku[muuda | muuda lähteteksti]

Roman Ratušnõi vanemad on liikumise "Päästa vana Kiiev" ("Збережи старий Київ") aktivist ja ajakirjanik Tarass Ratušnõi ning kirjanik Svitlana Povaljajeva.

Viited[muuda | muuda lähteteksti]

  1. ↑ 1,0 1,1 У столиці може з’явитися премія імені Романа Ратушного для молодих авторів за публікації щодо історії Києва Вечірній Київ, 15. juuni 2022.
  2. ↑ 2012 - фінанси і кредит, Молодший спеціаліст, Фінансово-правовий коледж - рейтинговий список abit-poisk.org.ua.
  3. ↑ Ратушний Роман Тарасович: Український громадський діяч, журналіст, військовик StopCor.
  4. ↑ Активіст Роман Ратушний: Забудова Протасового Яру – бочка, в якій лежить порох і київської, і дніпровської мафії Ukrajinska Pravda, 25. november 2019.
  5. ↑ 5,0 5,1 Від Майдану до Протасового: історія активіста Ратушного hromadske.ua, 30. november 2019.
  6. ↑ «Тепер я впевнений, що ця країна мене не кине» — студенти Євромайдану, які рятувалися від «Беркуту» 30 листопада hromadske.ua, 30. november 2018.
  7. ↑ ГО ЗАХИСТИМО ПРОТАСІВ ЯР[alaline kõdulink] Youcontroli veebilehel.
  8. ↑ КИЇВРАДА ВНЕСЛА ЗМІНИ ДО ГЕНПЛАНУ: ПРОТАСІВ ЯР ЗНОВУ ЗЕЛЕНА ЗОНА kmr.gov.ua, 28. juuli 2020.
  9. ↑ Активіст, що захищає Протасів яр, звернувся до Рябошапки за плівками Труби glavcom.ua, 6. detsember 2019.
  10. ↑ Ратушний Роман Тарасович: Київська міська рада 9-го скликання: УДАР — список №19, округ 12 chesno.org.
  11. ↑ 11,0 11,1 In memoriam. На Ізюмському напрямку загинув Роман Ратушний, громадянин і воїн Novynarnia, 14. juuni 2022.
  12. ↑ За протест під ОП суд відправив активіста Романа Ратушного під цілодобовий домашній арешт Novynarnia, 29. märts 2021.
  13. ↑ На дроті: Як живе під домашнім арештом активіст Роман Ратушний kyiv.depo.ua, 10. aprill 2021.
  14. ↑ 14,0 14,1 В бою під Ізюмом загинув київський активіст Роман Ратушний, – ГО "Захистимо Протасів Яр" lb.ua, 14. juuni 2022.
  15. ↑ Батько Ратушного розповів про обставини загибелі сина pravdatut.ua, 14. juuni 2022.
  16. ↑ У Києві попрощалися із загиблим активістом Романом Ратушним suspilne.media, 18. juuni 2022.
  17. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №647/2022 Про відзначення державними нагородами України president.gov.ua, 13. september 2022.
  18. ↑ “Новинарня” оголосила про преміальний фонд імені Романа Ратушного для журналістів Novynarnia, 15. juuni 2022.
  19. ↑ Мати загиблого воїна Романа Ратушного передасть 50 000 тис. грн на розвиток франківського освітнього проєкту suspilne.media, 16. juuni 2022.
  20. ↑ Пам’яті Романа Ратушного. Кличко пообіцяв, що Протасів яр залишиться зеленою зоною novynarnia, 18. juuni 2022.
  21. ↑ У Києві пропонують перейменувати вулицю біля Протасового Яру на честь загиблого активіста Романа Ратушного Ukrajinska Pravda, 15. juuni 2022.
  22. ↑ Дерусифікація Києва: в електронному рейтинговому голосуванні за перейменування міських об'єктів українці віддали понад 6,5 мільйона голосів Київська міська рада, 21. juuni 2022.
  23. ↑ Антіпов, Ратушний, Махов, Левін, “Азов”: стали відомі результати голосування за перейменування вулиць Києва Novynarnia, 21. juuni 2022.
  24. ↑ Дерусифікація та декомунізація: нові назви, які отримають вулиці тисячолітнього Києва Ukrajinska Pravda, 1. juuli 2022.
  25. ↑ РІШЕННЯ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Про перейменування вулиці Волгоградської у Солом'янському районі міста Києва kmr.gov.ua.
  26. ↑ Пам'яті Романа Ратушного: у КНУ Шевченка заснували стипендію для громадських активістів Ukrajinska Pravda, 8. juuli 2022.
  27. ↑ В університеті Шевченка започаткують стипендію на честь Романа Ратушного Вечірній Київ, 8. juuli 2022.
  28. ↑ Громадський фестиваль “Протасів Яр” у Києві фінішував, щоб продовжитись 2024 року Novynarnia, 3. september 2023.
Pärit leheküljelt "https://et.wikipedia.org/w/index.php?title=Roman_Ratušnõi&oldid=6474319"